Інтелект починається з основ.

Інтелект має формувати систему від самих основ.

Чашка починає вислизати з вашої руки. Ви змінюєте хват. Коли наступного разу піднімаєте її, цей досвід уже є частиною руху.

Те, що ми переживаємо, впливає на те, що ми помічаємо. Те, що ми помічаємо, впливає на те, чого ми вчимося. Те, чого ми вчимося, змінює наші дії. А наслідки супроводжують нас до наступного рішення.

Саме цю цілісну здатність ми створюємо.

Ми хочемо створити розум.

Ми не віримо, що більшого достатньо. Збільшення системи не має ставати способом уникнути запитання, чи правильні її основи.

Наша теза полягає в тому, що інтелект має формувати архітектуру від самого початку. Пам’ять, навчання та дія мають розвиватися разом. Досвід має бути здатним змінювати систему, яка його несе.

Помилка має впливати на наступну спробу. Виявлений зв’язок має піддаватися перевірці в новій ситуації. Від пояснення має бути можливо відмовитися, коли реальність йому суперечить.

Це вимагає повернутися до запитань, які досі залишаються відкритими.

Що має зберігати система, щоб учитися на наслідках? Як вона виявляє, що її уявлення про світ хибне? Що вона бере із собою в нову ситуацію?

Ми хочемо, щоб відповіді визначали те, що ми створюємо.

Ця амбіція зобов’язує.

Ми маємо вміти описати, що показало б, що ми помиляємося.

Це стосується й нашого переконання щодо основ. Ми маємо бути готові переглянути його, навіть якщо присвятили йому роки. Результат, який суперечить нашій ідеї, має бути здатним змінити і саму ідею, і те, що ми створюємо.

Ми самі маємо бути готові вчитися так, як хочемо, щоб училися наші системи.

Це для вас, якщо ви колись думали, що бракує чогось фундаментального. Якщо запитували себе, чи справді потрібно лише більше того самого. Якщо хочете спробувати інший шлях і готові ставити до нього такі ж високі вимоги.

Стежте за нашою роботою. Ставте під сумнів припущення. Перевіряйте наші твердження. Допоможіть нам відкрити те, чого ми ще не розуміємо.

Саме тому ми створюємо розум.